Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


Висновки щодо виборів у Нідерландах

 

  • Перемога «Народної партії за свободу та демократію» Марка Рютте, яка  отримає 31 місце у парламенті, була очікуваною і прогнозованою, адже усі партії, що беруть участь у виборах у нижню палату Генеральних Штатів, заявили про свою неготовність підписувати коаліцію з представником ультраправої Партії свободи Гертом Вільдерсом. Останні сто років у нижній палаті парламенту Нідерландів головує саме коаліція, і навіть якщо передвибочі соцопитування знайшли підтвердження у вигляді результатів голосування, змін у балансі політичних сил у цій країні ЄС не відбулося б. Нагадаємо, що за передвиборчими соцопитуваннями партія Вільдерса мала 22% підтримки, що лише на 2% менше, ніж владна партія «Народна партія за свободу та демократію».

Більш того, такий сценарій є єдиною можливістю для існування Партії свободи на політичній карті Нідерландів – перебування в опозиції дає Вільдерсу шанс критикувати чинну владу, висуваючи ультраправі лозунги, але не брати на себе жодної відповідальності перед виборцями, що і дозволило утримувати досить високий рейтинг.

  • Спроби дезінтегрувати Європейський союз, розпочавши так званий Nexit, провалились, незважаючи на спроби втручання у процес волевиявлення громадян Нідерландів як з боку Росії через ряд кібератак, про які заявив Міністр внутрішніх справ Нідерландів Рональд Пластерк, так і з боку Туреччини, яка продовжувала і продовжує підігрівати конфлікт, що виник через заборону проводити агітаційні заходи серед турецької діаспори, пов’язані з майбутнім референдумом щодо розширення повноважень Ердогана.

Попри постійні заяви Міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу про «фашизм у Європі», обвинувачення Нідерландів у трагедії у Сребрениці та погрози розпочати «священну війну проти Європи», різкого буму підтримки праворадикалів, якого очікували антиєвропейські сили, не відбулось. Як показали опитування, серед проблем, які найбільше хвилюють виборців у Нідерландах, перше місце посідають саме проблеми економіки, а не питання регулювання міграції.

  • Вибори не можуть вплинути на процес ратифікації Угоди про асоціацією між ЄС та Україною, бо Угода вже була ратифікована нижньою палатою парламенту 21 лютого, вибори до якої і проходили 15 березня 2017 року.  Попри численні маніпуляції результатами дорадчого референдуму щодо угоди про Асоціацію, де проти угоди виступив 61% виборців, більшість питань, які регулюються Угодою, стосуються компетенції наддержавних інституцій, тому референдум не міг і не може бути вирішальним фактором у процесі ратифікації Угоди про Асоціацію.

Угода має бути ратифікована у верхній палаті парламенту Нідерландів – Сенаті, але вплив на цей процес виборів у нижню палату дуже обмежений. Як ми можемо бачити сьогодні, конфігурація Уряду Нідерландів не зазнає суттєвих змін, що викликало занепокоєння експертів.

Виходячи з вищенаведених фактів, усі заяви Герта Вільдерса, що стосувались питань угоди, носили суто маніпулятивний характер.

  • Не обійшлося без маніпуляцій і викривлень фактів у російських ЗМІ: так, серед етнічних груп, якими представлені мігранти, рядом видань були виділені не лише біженці із Сирії, турецька та мароканська діаспори, які дійсно є одними з найчисельніших діаспор у Нідерландах, але й українці.

Водночас російськими ЗМІ було охоче підхоплено звинувачення Нідерландів у трагедії у боснійській Сребрениці, що пролунало з боку офіційної Анкари, не наводячи жодного прикладу з матеріалів МТБЮ або інших документів. 

 
     

Аналітика

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України