Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


Висновки щодо виборів у Нідерландах

 

  • Перемога «Народної партії за свободу та демократію» Марка Рютте, яка  отримає 31 місце у парламенті, була очікуваною і прогнозованою, адже усі партії, що беруть участь у виборах у нижню палату Генеральних Штатів, заявили про свою неготовність підписувати коаліцію з представником ультраправої Партії свободи Гертом Вільдерсом. Останні сто років у нижній палаті парламенту Нідерландів головує саме коаліція, і навіть якщо передвибочі соцопитування знайшли підтвердження у вигляді результатів голосування, змін у балансі політичних сил у цій країні ЄС не відбулося б. Нагадаємо, що за передвиборчими соцопитуваннями партія Вільдерса мала 22% підтримки, що лише на 2% менше, ніж владна партія «Народна партія за свободу та демократію».

Більш того, такий сценарій є єдиною можливістю для існування Партії свободи на політичній карті Нідерландів – перебування в опозиції дає Вільдерсу шанс критикувати чинну владу, висуваючи ультраправі лозунги, але не брати на себе жодної відповідальності перед виборцями, що і дозволило утримувати досить високий рейтинг.

  • Спроби дезінтегрувати Європейський союз, розпочавши так званий Nexit, провалились, незважаючи на спроби втручання у процес волевиявлення громадян Нідерландів як з боку Росії через ряд кібератак, про які заявив Міністр внутрішніх справ Нідерландів Рональд Пластерк, так і з боку Туреччини, яка продовжувала і продовжує підігрівати конфлікт, що виник через заборону проводити агітаційні заходи серед турецької діаспори, пов’язані з майбутнім референдумом щодо розширення повноважень Ердогана.

Попри постійні заяви Міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу про «фашизм у Європі», обвинувачення Нідерландів у трагедії у Сребрениці та погрози розпочати «священну війну проти Європи», різкого буму підтримки праворадикалів, якого очікували антиєвропейські сили, не відбулось. Як показали опитування, серед проблем, які найбільше хвилюють виборців у Нідерландах, перше місце посідають саме проблеми економіки, а не питання регулювання міграції.

  • Вибори не можуть вплинути на процес ратифікації Угоди про асоціацією між ЄС та Україною, бо Угода вже була ратифікована нижньою палатою парламенту 21 лютого, вибори до якої і проходили 15 березня 2017 року.  Попри численні маніпуляції результатами дорадчого референдуму щодо угоди про Асоціацію, де проти угоди виступив 61% виборців, більшість питань, які регулюються Угодою, стосуються компетенції наддержавних інституцій, тому референдум не міг і не може бути вирішальним фактором у процесі ратифікації Угоди про Асоціацію.

Угода має бути ратифікована у верхній палаті парламенту Нідерландів – Сенаті, але вплив на цей процес виборів у нижню палату дуже обмежений. Як ми можемо бачити сьогодні, конфігурація Уряду Нідерландів не зазнає суттєвих змін, що викликало занепокоєння експертів.

Виходячи з вищенаведених фактів, усі заяви Герта Вільдерса, що стосувались питань угоди, носили суто маніпулятивний характер.

  • Не обійшлося без маніпуляцій і викривлень фактів у російських ЗМІ: так, серед етнічних груп, якими представлені мігранти, рядом видань були виділені не лише біженці із Сирії, турецька та мароканська діаспори, які дійсно є одними з найчисельніших діаспор у Нідерландах, але й українці.

Водночас російськими ЗМІ було охоче підхоплено звинувачення Нідерландів у трагедії у боснійській Сребрениці, що пролунало з боку офіційної Анкари, не наводячи жодного прикладу з матеріалів МТБЮ або інших документів. 

 
     

Аналітика

  • Президентські вибори у Франції: Макрон і Ле Пен виходять у другий тур. Чого очікувати Європі та Україні?

    За підсумками першого туру виборів у Франції, що відбулися 23 квітня, у другий тур виходять два кандидати: центрист Еммануель Макрон та представниця ультраправих Марін Ле Пен. Цей факт підтвердив вірність попередніх опитувань, але все ж містить у собі певний привід для оптимізму – французькі виборці віддають перевагу поміркованим поглядам лідера партії «Вперед!», а не шовіністичним висловлюванням лідерки «Національного фронту». 

    25-04-2017 09:10
  • Підсумки президентських виборів у Сербії

    На президентських виборах очікувано переміг кандидат від Сербської прогресивної партії, дійсний прем’єр-міністр Сербії Александр Вучич. Другого тура не буде – Вучич взяв необхідні для однозначної перемоги 55% голосів. Його часто критикували як за проросійську, так і за проєвропейську позицію – в залежності від політичних поглядів критика. Але Вучич не є настільки простим, щоб називати його суто проросійським або суто проєвропейським. 

    10-04-2017 18:04

Звіти КВУ

  • Фінальний звіт КВУ за результатами місцевих виборів 2015 року

    25 жовтня 2015 р. в Україні відбулись чергові місцеві вибори за новим законом про місцеві вибори. Цей закон було прийнято на виконання коаліційної угоди парламентської Коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна», сформованої за результатами позачергових виборів 26 жовтня 2014 року.

    Виборчий процес відбувався в умовах Антитерористичної операції на Сході України, коли частина населених пунктів Луганської та Донецької областей знаходяться під контролем проросійських бойовиків... 

    01-04-2016 01:10
  • Звіт КВУ по спостереженню за днем виборів 26 жовтня 2015 року

    КВУ вважає, що день голосування на місцевих виборах, за виключенням виборів у кількох територіальних громадах, в цілому відповідав стандартам вільних та демократичних виборів. Зафіксовані порушення чинного законодавства в переважній більшості не мали суттєвого впливу на результат голосування. 

    05-11-2015 10:50
Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України