Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


Відбулася міжнародна конференція: «Виборча реформа та структуризація політичного простору в Україні»

25 січня у Києві відбулася міжнародна конференція: «Виборча реформа та структуризація політичного простору в Україні».

Зі вступним словом виступила Керівник Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн. Пані Бауманн підкреслила, що українські партії є вкрай слабкими в програмному та ідеологічному відношенні. Вона також підкреслила, що в Україні вже традиційно перед виборами утворюються нові партії. При цьому відзначила, що нещодавно створені партії виникли на хвилі подій Революції Гідності. За словами пані Бауманн місцеві вибори показали, що партіям бракує механізмів внутрішньо партійної демократії. Також серед негативних моментів вона відзначила проблему слабкого зв’язку депутатів із партією. До прикладу, «Блок Петра Порошенка «Солідарність» має 143 народні депутати, із яких лише 43 – члени партії. За словами пані Бауманн така ситуація породжує нестабільність партійної системи.

Генеральний директор КВУ, Олексій Кошель, привітав учасників конференції і зазначив, що у 2015 році в Україні було зареєстровано рекордну кількість політичних партій - 79. Ще 38 політичних сил з’явилося у 2014 році. В цілому ж за два останні роки було зареєстровано більше партій, ніж за 10 попередніх. До цього найбільше політичних партій було створено у 2005 році – 24. Загалом в Україні зареєстровано 316 політичних партій. Гендиректор КВУ зазначив, що фактично кожних чотири дні, включно із вихідними, в Україні реєструвалася нова політична сила. Це не лише підриває довіру суспільства до політичних партій, але і до представницьких органів влади. Серед причин зростання кількості партій гендиректор КВУ назвав перетворення реєстрації на різновид бізнесу. Це, зокрема, передбачає торгівлю пакетами реєстраційних документів партій та місцями у виборчих комісіях. Водночас поява великої кількості нових партій можлива через спрощений механізм реєстрації політичних сил. Наразі Закон «Про політичні партії» вимагає зібрати лише 10 тис. підписів громадян на підтримку рішення про створення політичної сили. В той же час в Україні відсутній належний контроль держави за створенням партій.

Руслан Сидорович, народний депутат, фракція «Об’єднання «Самопоміч», вказав на те, що законодавство може працювати якісно лише тоді, коли є суспільне усвідомлення існуючих проблем. При цьому виборчу реформу не можливо розглядати без питання структуризації політичного процесу в Україні. Серед позитивних тенденцій народний депутат назвав скасування виборчих блоків, які є нестійкими та нетривалими утвореннями. Позитивом також стало прийняття закону щодо державного фінансування політичних партій. За словами Руслана Сидоровича це дає шанс, що в Україні будуть народжуватися не лише кишенькові політичні сили, а й нові партії, спроможні реально представляти інтереси громадян. В той же час однією із ключових проблем є небажання парламентських політичних партій розвиватися якісно на місцях. Внаслідок цього утворюється розрив між депутатами і електоратом. Серед пріоритетних кроків – прийняття Виборчого кодексу. Це дозволить уникнути ситуації, коли перед кожними новими виборами політики змінюють законодавство. Крім цього внаслідок прийнятих нашвидкоруч змін виборцю не залишається часу на ознайомлення із новою виборчою системою. Окрім цього на порядку денному також має стояти питання щодо відділення політики та бізнесу. У цьому напрямку варто прийняти закони про лобізм і лобістську діяльність, а також антитрастове і антимонопольне законодавство. Такі кроки мають призвести до того, що великому бізнесу буде невигідно купувати політичні партії. При цьому саме лише реформування виборчого законодавства без відділення бізнесу та політики буде неефективним.

Євген Побережний, представник координатора проектів ОБСЄ, зазначив, що перед проведення виборчої реформи варто окреслити її дорожню карту. Експерт виділив чотири ключові напрямки, в яких мають відбутися зміни. По-перше, уніфікація виборчого законодавства. Це може бути досягнуто як шляхом прийняття виборчого кодексу, так і іншими методами. По-друге, впровадження нової виборчої системи. По-третє, перегляд існуючих виборчих процедур. В Україні такі процедури як реєстрація виборців, голосування тощо знаходяться на рівні кінця 20 століття. Для виправлення такої ситуації варто запровадити елементи електронного голосування, що, хоч і займе тривалий час, але все ж забезпечить в майбутньому позитивні зміни. По-четверте, підвищення рівня роботи виборчих комісій. Насамперед впровадження норми, що склад комісій має відповідати обсягу роботи, який на них покладається. Для цього, в тому числі, варто передбачити, що територіальні виборчі комісії утворюються не за два місяці до виборів, а хоча би за півроку.

Олексій Горецький, Голова Рівненської обласної громадської організації КВУ, серед проблем партійної системи зауважив, що політичні партії фактично не працюють в міжвиборчий період на регіональному рівні, а тому не спілкуються із виборцями. Політичні партії також не мають розвиненої мережі активістів, яких би вони могли запропонувати до складу виборчих комісій. Це негативно впливає на якість виборчого процесу. Крім цього, вже системною для України є практика, коли обрані депутати не ведуть повноцінної роботи із своїми виборцями. Така ситуація виникає незалежно від виборчої моделі, що використовується. 

Роман Кошовий, експерт Львівської обласної громадської організації КВУ, зазначив, що виборчий кодекс сприятиме стабілізації виборчого законодавства і допоможе вирішити проблему вже традиційного внесення змін до виборчих законів перед кожними новим голосуванням. В той же час важливо впроваджувати елементи електронного голосування, які, в тому числі, потребують внесення змін до закону про державний реєстр виборців. На думку Романа Кошового однією із ключових проблем в діяльність політичних партій є відсутність зв’язку між членом партії та її керівництвом. в Україні має бути введено реєстр політичних партій, у якому буде інформація про членів політичних партій. Щодо дотримання виборчого законодавство, то пан Кошовий зазначив про важливість відповідальності за порушення виборчих норм. При цьому нести відповідальність мають насамперед розпорядники виборчих рахунків та організатори підкупу.

Євген Радченко, Директор з розвитку МГО «Інтерньюз-Україна», закликав при проведенні виборчої реформи звертати увагу на важливість виборчих процедур. При цьому експерт зазначив, що за рівнем правового регулювання виборчих процедур Україна знаходиться на рівні 1993-94 років. Він також нагадав, що на цих місцевих виборах проблемою стало те, що члени комісій повинні були обов’язково мати право голосу на відповідних виборах. Це ускладнило процес формування частини комісій. Пан Радченко також торкнувся теми зростання кількості політичних партій. На його думку поява великої кількості нових партій також є наслідком того, що в партій відсутня вертикальна мобільність. Тому місцеві лідери партій часто зацікавлені в тому, щоб створити власну партію. Загалом же для України характерні партії жорстокого особистісного типу. Щодо дорожньої карти виборчої реформи, то експерт назвав такі кроки: 1) поглиблений аналіз чинного законодавства, що дозволить побачити існуючі проблеми 2) створення робочої групи, до якої увійдуть визнані експерти 3) остаточне вирішення питання щодо прийняття виборчого кодексу 4) проведення реформи у відповідність до коаліційної угоди, у якій, в тому числі, зазначені строки, у які вона має бути проведена.

Володимир Ковтунець, експерт з питань виборчого законодавства, зазначив, що перш ніж розробляти дорожню карту виборчої реформи, треба провести аналіз сучасного стану справ. Лише після того, як буде виявлено існуючі проблеми, можна говорити про серйозну підготовку до виборчої реформи. Експерт також підкреслив, що виборці обмежені у своїх виборчих правах. До прикладу, вони не можуть оскаржувати рішення суб’єктів, що порушують їх права. В той же час спостерігачі мають набагато більше прав. Пан Ковтунець також підкреслив, що українські політичні партії переважно не мають стратегій власного розвитку. Рішення таких партій в основному зводяться до реакції на існуючі проблеми. Вадим Міський, член групи РПР «Медіа-реформа», розглянув питання фінансування політичних партій. Він зазначив, що коштів від державного фінансування буде недостатнім для повної незалежності партій від великого капіталу, проте це суттєво зменшить вплив бізнесу на політику. Експерт також зауважив, що дороговизна виборчих кампаній ускладнює доступ у політику невеликих партій без суттєвого капіталу. Тому доцільним є заборона політичної реклами у виборчий період. Це також стимулюватиме партії до спілкування із виборцями.

Денис Ковриженко, Радник з правових питань IFES-Україна, вказав на те, що до обговорення виборчої реформи мають бути залучені не лише експерти, але й політики. Для цього в парламенті варто створити відповідну робочу групу. Успішність виборчої реформи залежатиме, в тому числі, від того, чи зможуть політики знайти консенсус щодо виборчої системи. Для якісної реформи варто проаналізувати досвід минулих місцевих виборів, але проблемою є доступ до інформації. Тим не менш є частина проблем, які відомі і повторюються на кожних виборах, проте вони досі не є вирішеними. Наприклад, труднощі на етапі встановлення підсумків голосування. Щодо впровадження механізмів електронного голосування, то воно не є на порядку денному. Крім цього вже існують держави, що відмовилися від е-голосування, хоч і використовували його раніше. Як приклад, Німеччина. Електронне голосування повинне не перешкоджати реалізації таких базових виборчих принципів як безпека і таємність голосування, що закріплені у Кодексі належної практики у виборчих справах.

Модератором панельної дискусії щодо реального стану регіональних структур політичних партій та їх впливу на формування органів місцевого самоврядування виступив Науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань

Андрій Сухарина, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, презентував результати дослідження щодо реального стану регіональних структур політичних партій. Серед висновків:

- відносна більшість депутатів, які є членами політичних сил, вступили в партію напередодні виборів: їх членство триває менше року. Лише чверть депутатів-партійців перебувають у партії більше 5 років

- більше 40% респондентів в минулому були членами політичних партій

- майже 15% респондентів здійснювали внесок у фонд партії задля того, щоб отримати право балотуватись від неї на місцевих виборах-2015

- майже 4/5 від всіх респондентів мають досвід перебування на керівних посадах, серед яких половина набула його в бізнесі

- серед пріоритетів роботи в облраді, депутати виокремлюють господарські питання, а також співпрацю з виборцями (понад 50%), а виконання партійних програм чи поширення ідеології партії є менш пріоритетними для респондентів

- 14% опитаних не знають чи випускає їхній партійний осередок друковану газету, 13% не знають чи є в них сайт, а 20%, чи є акаунти обласної партійної організації у соціальних мережах

- депутати, які є членами партій і які сплачують членські внески зазначили різні суми внесків, які вони сплатили впродовж року: від 5 гривень до 40 тисяч. Найчастіше членські внески становлять 20-25 гривень щомісячно

- понад 4/5 опитаних переконані, що здобути перемогу на виборах їм допомогла особиста робота на окрузі і значно менше вважають, що своїм результатом завдячують популярності партії чи її лідера

Леван Цуцкірідзе, Представник NIMD на Південному Кавказі, вказав, що партіям завжди складно створити розвинуті регіональні структури. Для цього треба докласти неабияких зусиль і вкрай важливо приділяти увагу розбудові партій у міжвиборчий період. В той же час українські партії як правило живуть від виборів до виборів. Крім цього експерт зазначив, що важливою для розбудови партій є інституційна стабільність політичної системи. Партії також повинні залежати не від впливових людей, а від електорату. Щодо фінансування партій, то ключовим питання є походження коштів, які отримують партії. Негативною є ситуація, коли регіональні організації партій не мають власних фінансових ресурсів і повністю залежать від центрального керівництва партії. Насамкінець експерт нагадав, що розвиток – це складний і довгий шлях, для проходження якого потрібно мати неабияку витримку. 

Володимир Цибулько, політичний експерт, підкреслив, що виборча реформа повинна передбачати внесення змін до закону про політичні партії. Експерт висловився за повну легалізацію списків членів партій шляхом створення відповідного реєстру. Партії також повинні мати розвинуте представництво у більшості регіонів України. До прикладу, якщо в області 17 районів, то в 12 з них партії повинні мати місцеві організації. 

Олексій Сидорчук, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, нагадав, що наразі у держави обмежені можливості регулювати діяльність партій. В той же час зменшення кількості партій не означає покращення якості їх діяльності. Насамперед для розвитку партій мають бути створені відповідні стимули, за яких партіям буде вигідно розбудовувати власні регіональні структури. 

Святослав Пікуль, керівник юридичного відділу КВУ, вказав на те, що із створених у 2015 році партій, які могли взяти участь в місцевих виборах, лише менше половини висунули своїх кандидатів. Це зробили 22 партії із 50. Ще 8 партій заявили про свою участь у виборах, проте кандидатів так і не висунули. Загалом така ситуація заперечує тезу про те, що створені у 2015 році виникли через бажання взяти участь в місцевих виборах і може бути свідченням домінування бізнес-інтересів при створенні партій. 

Сергій Дубовик, Заступник керівника Секретаріату Центральної виборчої комісії, підтримав пропозицію щодо створення реєстру членів політичних партій. При цьому він нагадав, що після того, як в силу вступить новий закон про державну службу, партійність буде одним із обмежень на зайняття певних посад. Введення такого реєстру припинило би ведення бізнесу за рахунок продажу списків партій, оскільки унеможливило б ситуацію, за якої одна людина є членом двох політичних сил. Пан Дубовик підкреслив, що водночас із наданням партіям більших прав, варто також вимагати від них виконання нових обов’язків. До прикладу, стимулювати партії займатися підготовкою членів виборчих комісій. Подібний досвід є в Азербайджані, де окружна виборча комісія є постійно діючим органом, що встановлює всі результати виборів, а також веде реєстр виборців. Комісія складається із представників політичних партій. Водночас необхідно вирішити вже традиційну проблему заміни членів виборчих комісій. Адже часто заміняють осіб, що вже пройшли відповідні тренінги щодо підвищення кваліфікації. Це негативно впливає на якість виборчого процесу. 

Юлія Шепілова, старший координатор програми IFES, зазначила, що політичні партії мають думати не лише про підготовку членів комісій, але й про власну підготовку. Важливо, щоб партії займалися партійним будівництвом у міжвиборчий період. Для українських партій характерна відсутність стратегічного планування у своїй діяльності. Після того, як партії отримають державне фінансування, варто зайнятись розбудовою власної партійної структури. Ненормальною є ситуація, коли під кожні нові вибори створюється виборчий штаб, у якому в довільному порядку розприділяються посади. При цьому політичні партії в Україні не звертають належної уваги на розвиток стратегічних зв’язків із представниками ЗМІ та неурядових організацій, що могло б допомогти партіям реалізувати їх потенціал. 

Наталія Линник, заступника генерального директора КВУ, підвела підсумок дискусії щодо стану регіональних структур політичних партій і виділила ключові проблеми. Зокрема, надзвичайно низьку якість кадрового забезпечення партій. Відсутність професійних членів партії призводить до низької якості роботи політичних сил. Іншою проблемою є те, що частина партій або взагалі не мають розвинених місцевих осередків, або ж вони є слабкими в організаційному плані. Це призводить до того, що партії позбавлені нормальної комунікації не лише із виборцями, але й між членами партії та її керівництвом. Серед пріоритетних кроків пані Линник назвала розвиток внутрішньо партійної демократії, що передбачатиме запуск соціальних ліфтів і допуск рядових членів до керівних посад.

 
     

Аналітика

  • Президентські вибори у Франції: Макрон і Ле Пен виходять у другий тур. Чого очікувати Європі та Україні?

    За підсумками першого туру виборів у Франції, що відбулися 23 квітня, у другий тур виходять два кандидати: центрист Еммануель Макрон та представниця ультраправих Марін Ле Пен. Цей факт підтвердив вірність попередніх опитувань, але все ж містить у собі певний привід для оптимізму – французькі виборці віддають перевагу поміркованим поглядам лідера партії «Вперед!», а не шовіністичним висловлюванням лідерки «Національного фронту». 

    25-04-2017 09:10
  • Підсумки президентських виборів у Сербії

    На президентських виборах очікувано переміг кандидат від Сербської прогресивної партії, дійсний прем’єр-міністр Сербії Александр Вучич. Другого тура не буде – Вучич взяв необхідні для однозначної перемоги 55% голосів. Його часто критикували як за проросійську, так і за проєвропейську позицію – в залежності від політичних поглядів критика. Але Вучич не є настільки простим, щоб називати його суто проросійським або суто проєвропейським. 

    10-04-2017 18:04

Звіти КВУ

  • Фінальний звіт КВУ за результатами місцевих виборів 2015 року

    25 жовтня 2015 р. в Україні відбулись чергові місцеві вибори за новим законом про місцеві вибори. Цей закон було прийнято на виконання коаліційної угоди парламентської Коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна», сформованої за результатами позачергових виборів 26 жовтня 2014 року.

    Виборчий процес відбувався в умовах Антитерористичної операції на Сході України, коли частина населених пунктів Луганської та Донецької областей знаходяться під контролем проросійських бойовиків... 

    01-04-2016 01:10
  • Звіт КВУ по спостереженню за днем виборів 26 жовтня 2015 року

    КВУ вважає, що день голосування на місцевих виборах, за виключенням виборів у кількох територіальних громадах, в цілому відповідав стандартам вільних та демократичних виборів. Зафіксовані порушення чинного законодавства в переважній більшості не мали суттєвого впливу на результат голосування. 

    05-11-2015 10:50
Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України