Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


Результати опитування щодо реального стану регіональних структур політичних партій

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» впродовж 17 грудня 2015 року – 25 січня 2016 року провів експертне опитування депутатів обласних рад на тему «реальний стан регіональних структур політичних партій». Опитування було проведено на замовлення Комітету виборців України за фінансової підтримки Фонду Конрада Аденауера. Метою опитування було з’ясувати думки депутатів щодо основних факторів партійного будівництва: мотивації вибору партії, членства, фінансів і партійної дисципліни. Усього було опитано 240 депутатів обласних рад і міської ради Києва.

Результати опитування

 - 57% опитаних є членами тих партій, від яких балотувались. Практично відсутній феномен, коли особа є членом однієї партії, але стала депутатом від іншої

- Абсолютна більшість депутатів, які є членами політичних сил, вступили в партію напередодні виборів: їх членство триває менше року. Менше п’ятої частини депутатів-партійців перебувають у партії більше 5 років.

- Більше 40% респондентів в минулому були членами політичних партій. Найбільше вихідців серед опитаних з УДАРу, ВО «Батьківщина», Нашої України і Партії Регіонів.

- Незважаючи на те, що опитування стосувалось обласних депутатів, основним мотивом вибору політичної сили на виборах-2015 року стала підтримка загальнонаціональної програми партії (60%). На другому місці – ідеологічна близькість (половина опитаних). Підтримка програми партії на місцевому рівні – лише на п’ятому місці серед пріоритетів (41%).

- Майже 13% респондентів здійснювали внесок у фонд партії задля того, щоб отримати право балотуватись від неї на місцевих виборах-2015.

 

- 7/10 опитаних мають досвід роботи секторі громадянського суспільства, понад половина з цього числа – більше 5 років.

- Майже 4/5 від всіх респондентів мають досвід перебування на керівних посадах, серед яких половина набула його в бізнесі.

- Понад 3/5 опитаних зазначили, що мають значний досвід стратегічного планування організацій чи територій.

- Серед пріоритетів роботи в облраді, депутати виокремлюють господарські питання, а також співпрацю з виборцями (понад 50%), а виконання партійних програм чи поширення ідеології партії є менш пріоритетними для респондентів.

- 90% опитаних стверджують що їхній партійний осередок має постійно діючий офіс. Також 80% депутатів мають громадські приймальні, робота яких забезпечується, в основному, власними коштами депутатів.

- 13% опитаних не знають чи випускає їхній партійний осередок друковану газету, 10% не знають чи є в них сайт, а 20%, чи є акаунти обласної партійної організації у соціальних мережах.

- За словами депутатів, кошти до партійної каси в основному надходять за рахунок членських внесків і підтримки прихильників партії (ці варіанти обрали близько 53% і 36% опитаних відповідно). При цьому 25% респондентів не змогли відповісти на питання щодо наповнення фондів своїх обласних партійних осередків.

- Найчастіше згадуваний варіант використання партійних коштів – утримання офісу – 54%. При цьому, 26% опитаних депутатів не знають на що витрачаються партійні фінанси.

- Більше половини опитаних заявили, що у їхніх партійних осередках існує практика членських внесків. Чверть депутатів не знають чи це явище існує в політичній силі, від якої балотувались.

- Депутати, які є членами партій і які сплачують членські внески зазначили різні суми внесків, які вони сплатили впродовж року: від 5 гривень до 40 тисяч. Найчастіше членські внески становлять 20-25 гривень щомісячно.

- Значна частина партійних осередків збирається нерегулярно. Загалом на це вказали 20% опитаних. Ще 28% від загальної кількості зазначила, що осередки збираються щомісячно.

- Понад 4/5 опитаних переконані, що здобути перемогу на виборах їм допомогла особиста робота на окрузі і значно менше вважають, що своїм результатом завдячують популярності партії чи її лідера.

- Основна допомога від партії, яку зазначали опитувані полягала у допомозі в підготовці агітаційних матеріалів. При цьому, лише 12% опитуваних партія допомагала фінансувати передвиборчу кампанію.

- Існує чіткий поділ серед депутатів, які дотримуватимуться партійної дисципліни і які ні. Близько 40% готові проголосувати всупереч рішення партії за принципове для себе рішення, і трохи менше від цієї кількості – ні. 

 

Умовно результати опитування можна розбити на п’ять блоків: 1) самосприйняття і мотивація депутатів; 2) кадровий потенціал партій; 3) партійна інфраструктура; 4) фінансування партій; 5) партійна дисципліна. Отримані дані слід розглядати як вступ до дослідження сучасного українського партійного життя в регіонах, адже кожен із цих напрямів потребує подальших, більш ґрунтовних досліджень.

Блок 1. Самосприйняття депутатів і мотивація вибору партії

Серед пріоритетів роботи в облраді депутати виокремлюють господарські питання, а також співпрацю з виборцями (понад 50%), а виконання партійних програм чи поширення ідеології партії є менш пріоритетними для респондентів. Також, незважаючи на те, що опитування стосувалось обласних депутатів, основним мотивом вибору політичної сили на виборах 2015 року стала підтримка загальнонаціональної програми партії (60%). На другому місці в цьому переліку була ідеологічна близькість (половина опитаних), а підтримка програми партії на місцевому рівні – лише на п’ятому місці (41%).

Варто зазначити, що задекларовані пріоритети діяльності депутатів добре корелюють з тим, що хочуть чути виборці. Так, згідно дослідження Фонду «Демініціативи», 57% громадян України вважають, що політична партія має розуміти проблеми своїх виборців, для того, щоб вони віддали за неї свій голос. Інші популярні серед громадян ознаки, зокрема зрозуміла програма дій і чітка ідеологія також співвідносяться із відповідями депутатів. Тому можна резюмувати, що депутатів обласних рад демонструють готовність відповідати на суспільний запит.

Мотивацію депутатів щодо вибору партії чи пріоритетів роботи в радах складно досліджувати кількісним методом анкетного опитування, адже його результати закономірно викликатимуть питання про достовірність відповідей. Для того, щоб детальніше вивчити мотиви партійного вибору депутатів, доцільно використовувати якісні методи, такі як інтерв’ю чи фокус-група, хоч і в цьому випадку проблему достовірності відповідей не буде повністю знято.

Блок 2. Кадровий потенціал

70% опитаних мають досвід роботи в секторі громадянського суспільства, понад половина з цього числа – протягом більш ніж 5 років. Також, майже 80% від всіх респондентів мають досвід перебування на керівних посадах, серед яких половина набула його в бізнесі. Значна частина респондентів, а саме близько 60% зазначили, що мають значний досвід стратегічного планування організацій чи територій.

Згідно з цими результатами, абсолютна більшість обласних депутатів мають досвід або у сфері державного управління, або у сфері бізнесу, або у сфері громадянського суспільства. Тим не менше, кількісний характер даних накладає на них певні обмеження, адже не дозволяє зрозуміти, яким саме був цей досвід. Заради виявлення цього можна провести дослідження, яке стосуватиметься діяльності органів влади, компаній чи організацій, якими раніше керували обласні депутати. Таке дослідження доцільно поєднувати і з певного роду професійними тестами, якщо їхнє проведення буде можливим.

Блок 3. Партійна інфраструктура і залученість депутатів до партійного життя

57% опитаних є членами тих партій, від яких балотувались. Однак абсолютна більшість депутатів, які є членами політичних сил, вступили в партію лише напередодні виборів: їх членство триває менше року. Менше п’ятої частини депутатів-партійців перебувають у партії більше 5 років. 90% опитаних стверджують, що їхній партійний осередок має постійно діючий офіс. 80% депутатів мають громадські приймальні, роботу яких вони забезпечують в основному власними коштами. В той же час 13% опитаних не знають, чи випускає їхній партійний осередок друковану газету, 10% не знають чи є в них сайт, а 20% не змогли відповісти на питання, чи є акаунти обласної партійної організації у соціальних мережах.

Регулярність зборів партійних осередків, згідно з результатами опитування, сильно відрізняється між собою. 8% депутатів зазначили, що такі збори відбуваються щотижня, 18% – двічі на місяць, 28% – щомісяця, 6% – кожні два місяці. 20% зізналися, що партійні осередки збираються без будь-якої регулярності.

Результати опитування показують, що залученість депутатів до партійного життя насправді доволі низька. По-перше, значна частина обласних обранців взагалі не є партійцями, однак навіть ті депутати, які є членами партій, в більшості випадків перебувають в ній впродовж незначного періоду часу. По друге, знаковим є те, що велика частина депутатів навіть не знають про те, чи випускає обласний осередок партії, від якої вони балотувались, газети, а також чи є у них інтернет-сайт і акаунти в соціальних мережах. На таку відстороненість від партійного життя вказує й те, що більшість депутатів мають громадські приймальні, однак фінансують їх із власних кишень.

Подальшу роботу над цією проблематикою можна здійснювати шляхом польового дослідження. За допомогою нього можна перевірити, наскільки активними є офіси обласних осередків політичних партій, громадські приймальні депутатів, а також їхні друковані та веб-ресурси. Перспективним є і тестування депутатів щодо знання партійних програм суб’єктів їх висування, а також щодо організації партійної роботи.

Блок 4. Партійна дисципліна

Опитування засвідчило чіткий поділ на депутатів, які дотримуються партійної дисципліни і які її не дотримуються. 41% готові проголосувати всупереч рішенню партії за принципове для себе рішення, у той час як 40% – ні.

Як бачимо, єдиної думки про необхідність чи непотрібність партійної дисципліни немає. З одного боку, партійна дисципліна є нормальною практикою, яка передбачає, що у своїх лавах партія збирає однодумців, готових відстоювати принципові для партії питання. З іншого боку, існують ситуації, в яких партійні лідери можуть зловживати таким правом. Українські політичні партії поки не мають чітко вираженого світоглядного компоненту, тож в їхніх рядах є люди різних переконань та ідеологій. В таких випадках збереження партійної дисципліни може перетворитись у вождизм.

Згідно з результатами опитування, можемо бачити, що наразі українські політичні партії ще не мають чітко визначеної стратегії роботи з власними партійцями, а багато депутатів не знають, чи дотримуватись лінії партії або ж власних переконань. Тим не менш, окремі політичні сили, наприклад ВО «Свобода», роблять ставку на дотримання жорсткої партійної дисципліни. Цей результат є відмінним, наприклад, від стану справ в БПП «Солідарність», де депутати менш схильні дотримуватись партійної лінії.

Загалом, це дослідження можна поглибити шляхом подальшого анкетного опитування. Воно може стосуватися виключно партійної дисципліни і передбачатиме низку запитань, за допомогою яких можна буде визначити алгоритми дій певного депутата чи групи депутатів щодо того чи іншого аспекту погодження своїх рішень з партійною політикою.

Блок 5. Партійні фінанси

Більше половини опитаних заявили, що у їхніх партійних осередках існує практика членських внесків, однак чверть депутатів не змогли відповісти на це питання. Депутати-партійці, які сплачують членські внески, зазначили різні суми, які вони сплатили впродовж року: від 5 гривень до 40 тисяч. Найчастіше вони становлять близько 20-25 гривень щомісячно. За словами депутатів, кошти до партійної каси в основному надходять за рахунок членських внесків і підтримки прихильників партії (ці варіанти отримали 53% і 36% відповідей). При цьому 25% респондентів не змогли відповісти на питання щодо наповнення фондів своїх обласних партійних осередків. Найбільше коштів, за словами депутатів, витрачають на утримання офісів – такий варіант обрали 54% опитаних. При цьому 26% опитаних депутатів зізналися, що не знають, на що йдуть партійні фінанси.

Завдяки ліберальному законодавству партійні фінанси до цього часу перебувають фактично в тіні. Практично неможливо визначити, скільки коштів партії отримують від громадян-жертводавців і наскільки фінансування партій залежить від великих фінансово-промислових груп. Так само проблематично обрахувати витрати політичних партій – як на статутну діяльність, так і на оплату політичної реклами. Можливо, ситуація зміниться після початку дії нового закону про фінансування партій. Він зобов’яже партії, що отримують державну підтримку, подавати фінансову звітність, яку перевірятимуть державні органи. Поки що ж результати досліджень, які мають на меті розкрити партійний гаманець найбільших українських партій, носять обмежений характер.

Висновки:

1)      Реальний стан регіональних структур політичних партій раніше фактично не досліджували. Завдання опитування, яке провів Фонд «Демініціативи», полягало в тому, аби зробити зріз загального стану і визначити ключові проблемні точки для подальшого  дослідження цього питання.

2)      Українська партійна система наразі слабо розвинена на регіональному рівні: взаємодія між депутатами і партійцями слабка, а матеріальна база здебільшого формується з невідомих джерел.

3)      Самопрезентація депутатів, або ж те, як вони хочуть себе презентувати відносно корелює з тим, які завдання перед політичними партіями ставить суспільство. Однак в цьому контексті можна говорити лише про те, що депутати хочуть показати виборцям, а не те що реально демонструють, і що справді існує.

4)      Більшість депутатів мають попередній досвід, однак у різних сферах – органи влади, бізнес, неурядові організації. Досвід перебування на керівних посадах в бізнес-сегменті є дещо вищим ніж в інших секторах.

5)      Рівень партійної дисципліни помітно відрізняється серед українських партій. Це може обумовлюватись строкатістю чи моногенністю кадрового складу.

 
     

Аналітика

  • Президентські вибори у Франції: Макрон і Ле Пен виходять у другий тур. Чого очікувати Європі та Україні?

    За підсумками першого туру виборів у Франції, що відбулися 23 квітня, у другий тур виходять два кандидати: центрист Еммануель Макрон та представниця ультраправих Марін Ле Пен. Цей факт підтвердив вірність попередніх опитувань, але все ж містить у собі певний привід для оптимізму – французькі виборці віддають перевагу поміркованим поглядам лідера партії «Вперед!», а не шовіністичним висловлюванням лідерки «Національного фронту». 

    25-04-2017 09:10
  • Підсумки президентських виборів у Сербії

    На президентських виборах очікувано переміг кандидат від Сербської прогресивної партії, дійсний прем’єр-міністр Сербії Александр Вучич. Другого тура не буде – Вучич взяв необхідні для однозначної перемоги 55% голосів. Його часто критикували як за проросійську, так і за проєвропейську позицію – в залежності від політичних поглядів критика. Але Вучич не є настільки простим, щоб називати його суто проросійським або суто проєвропейським. 

    10-04-2017 18:04

Звіти КВУ

  • Фінальний звіт КВУ за результатами місцевих виборів 2015 року

    25 жовтня 2015 р. в Україні відбулись чергові місцеві вибори за новим законом про місцеві вибори. Цей закон було прийнято на виконання коаліційної угоди парламентської Коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна», сформованої за результатами позачергових виборів 26 жовтня 2014 року.

    Виборчий процес відбувався в умовах Антитерористичної операції на Сході України, коли частина населених пунктів Луганської та Донецької областей знаходяться під контролем проросійських бойовиків... 

    01-04-2016 01:10
  • Звіт КВУ по спостереженню за днем виборів 26 жовтня 2015 року

    КВУ вважає, що день голосування на місцевих виборах, за виключенням виборів у кількох територіальних громадах, в цілому відповідав стандартам вільних та демократичних виборів. Зафіксовані порушення чинного законодавства в переважній більшості не мали суттєвого впливу на результат голосування. 

    05-11-2015 10:50
Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України