Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


Політсили шукають впливових людей. Комітет виборців про ризики майбутніх виборів

На початку вересня в Україні стартує виборча кампанія, яка буде проведена вже за новим законом про вибори. Самі місцеві вибори, схоже, стануть безпрецедентними за наслідками і масштабами викликів для країни за усі 24 роки її Незалежності. І тому, що проводяться, де факто, під час війни, і тому, що стануть «лакмусовим папірцем» в оцінці здатності держави протистояти виборчій корупції, а суспільства - утриматися від спокуси продати голоси черговим «гречкосіям».

Про особливості нового законодавства і тонкощі виборчого процесу Укрінформу розповів голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

- Олексію Миколайовичу, недавні вибори в Чернігові показали, що учасники гонки поки що не відмовляються від брудних технологій підкупу виборців. А є ризик, що місцеві вибори у деяких регіонах України пройдуть за аналогічним сценарієм?

- Чернігівські вибори це, швидше, виключення, а не репетиція майбутніх  місцевих виборів. У 205-му окрузі була надзвичайно висока конкуренція. Подібні змагання на виборах у жовтні ми побачимо лише в других турах у кількох великих містах. А в 95% населених пунктів вибори будуть значно спокійнішими. Оптимізму додає досвід останніх президентських і парламентських виборів, які були одними з найякісніших в Україні.

Також у Чернігові ми отримали урок - пряма технологія підкупу не спрацьовує. Від імені політичної сили Корбана роздали, за різними оцінками, від 40 до 100 тисяч продуктових пакетів. Водночас він отримав лише 7,5 тис. голосів. Спроба підкупу тут спрацювала навіть в мінус для кандидата.

З іншого боку, від хвороби підкупу виборців і політичної «гречки» неможливо вилікуватися за короткий час. Тому природно, що на місцевих виборах наприкінці жовтня будуть спроби масово застосовувати технології підкупу. Зараз же важливо цю хворобу загнати у підпілля. Підкуп має бути мінімізований. Потрібно, аби це не відбувалося масово, цинічно, щоб не було репутаційних втрат для держави. Тому зараз важливо зробити щеплення від купівлі-продажу голосів.

- Ви маєте на увазі законодавчі зміни?

- Не лише. Спочатку необхідно завершити ряд кримінальних справ за фактами підкупу виборців. Йдеться не лише про 205-й округ в Чернігові, а й про парламентські вибори 2014 року. Це повинно статися публічно і показово.

Крім того, необхідно прийняти пакет змін в законодавство. Зокрема, передбачається максимально деталізувати поняття підкупу. Треба чітко відзначити, що підкуп - не лише товари і послуги від імені кандидата. Це і благодійна діяльність від імені фондів, громадських структур, які мають однойменну назву і асоціюються з певним кандидатом або партією. Фактично ці зміни означатимуть, що під час виборчої кампанії ми не побачимо діяльності таких фондів.

- Новий закон передбачає нові правила «гри». Чи проводитимуться відповідні тренінги для представників виборчих комісій і самих виборців?

- Навчання потрібно для комісій вищого рівня, наприклад обласних. Думаю, ЦВК візьметься за це питання. Комітет виборців також організовує роботу гарячої телефонної лінії для членів виборчих комісій. Даватимемо професійні консультації.

В цілому ж принципових нововведень щодо підрахунку голосів, організації передвиборчого процесу у чинному законі немає. Верховна Рада знайшла компромісний варіант виборчої системи. Виборець отримає один бюлетень, де ставить тільки одну позначку, і комісіям на місцях надзвичайно просто проводитиме підрахунок.

- Критики нового Закону про місцеві вибори стверджують, що виборець не побачить у бюлетені альтернативи, оскільки партії не можуть висувати двох кандидатів в одному окрузі. Як ви ставитеся до такої новації?

- У документі йдеться про пропорційну систему, тому вибираємо не конкретного кандидата, а партію та її представників. Тут своя логіка - якщо вам не подобається кандидат або політична партія, то необхідно переорієнтовуватися на іншу політсилу. Партія ж отримує урок і зрозуміє, що їй потрібні авторитетні і гідні представники у виборчих округах.

Звичайно, хотілося б бачити іншу систему - відкритих списків, щоб окремо вибирати політичні партії, окремо віддавати голос за одного з кількох кандидатів. Така система складніша і припускає дійсно повноцінні відкриті списки. Проте для того, щоб реалізувати таку модель, її необхідно було затвердити, принаймні, за півроку до старту виборів. Тоді ми повноцінно провели б «просвітницьку» кампанію серед виборців, членів виборчих комісій. Водночас, в сучасних реаліях виборча система нового Закону краща, ніж традиційна мажоритарна.

- Чи зберігається ризик використання технічних кандидатів на виборах, які при мажоритарній системі «грали» на користь когось з учасників гонки?

- За діючої виборчої системи у великих містах ми фактично забудемо про технічних кандидатів. Партія може висувати від нуля до одного кандидата. Хіба що інша політична партія висуне кандидата з таким саме прізвищем, але це вже буде абсурдно. Тобто технічні кандидати як явище зникнуть. З іншого боку, технологія використання технічних кандидатів збережеться на виборах сільських, міських і селищних голів. Адже там вибори проходитимуть за мажоритарною системою.

- Можете назвати три найуспішніші норми нового законодавства?

- По-перше, прийнятий законодавчий акт про місцеві вибори дає стимул для розвитку і покращення партійної системи в Україні. Партії змагаються за відомих і впливових людей на місцях, які можуть представляти їх у виборчих округах. Закон запровадив новелу про мінімум 30% жінок у виборчих списках. Це також означає, що політсили шукають авторитетних жінок. Тому отримаємо великий відсоток нових активістів, відбудеться оновлення партій.

По-друге, особлива увага приділена питанню виборчого процесу на Донбасі і в Криму. Однозначно, що вибори в жовтні не відбудуться в АР Крим і на окупованих територіях Донбасу. Щодо територій, контрольованих офіційним Києвом, то там виборчу кампанію повинно регулювати не лише відповідне законодавство, а й керівництво АТО. Швидше за все, у так званій зоні обстрілу (20-кілометрова зона від лінії розмежування) виборів не буде. Якщо керівництво АТО скаже, що там є загроза для життя, то це аргумент. Водночас переконаний: ми повинні вибрати повноцінний склад Донецької і Луганської обласних рад на противагу псевдовладі терористичних організацій. Обласні ради можуть існувати паралельно з військово-цивільними адміністраціями.

По-третє, в Україні не буде хвилі перевиборів. Якщо депутата з тих або інших причин позбавлять повноважень, то його місце займає наступний за партійним списком.

Водночас Комітет виборців України розглядає чинний Закон про місцеві вибори як проміжний.

- Ви наполягатимете на ухваленні нового закону?

- Після завершення нинішніх виборів ми маємо приступити до формування виборчого кодексу. У документі потрібно уніфікувати проведення місцевих і загальнонаціональних виборів, а також референдумів. Окрім повноцінних відкритих списків, необхідно розширити норми щодо двотуровості на рівень глав малих міст, сіл, селищ. Також необхідно удосконалити механізм імперативного мандату, який містить ряд ризиків у прийнятій редакції Закону.

- Які ризики ви маєте на увазі?

- Передбачений новим законом порядок відкликання депутатів і сільських, селищних, міських голів, на мій погляд, потребує вдосконалення. Наприклад, щоб через рік громада відкликала обраного міського голову Києва, необхідно зібрати ту ж саму кількість голосів, яку переможець отримав на виборах у другому турі. Іншими словами, - більш як 50% киян повинні поставити свій підпис, і тоді міська рада може відправити мера у відставку.

Водночас, виникають великі ризики в малих містах, селах і селищах. Там зберігається мажоритарна система. Тому перемогти на виборах може кандидат, який отримав 10-12% голосів. Зібрати таку кількість підписів за відставку - це дуже просто. Зацікавлені особи здійснять підкуп або підроблять підписи. Тому є велика вірогідність того, що через рік матимемо масове використання технологій відправленняу відставку голів малих міст, сіл і селищ. Все ж сподіваємося, що Верховна Рада внесе зміни в законодавство, і ми уникнемо вищезгаданих ризиків.

- Олексію Миколайовичу, як ви оцінюєте ефективність депутатського корпусу в Україні, обраного ще за змішаною системою, і чого чекати від місцевих рад після виборів?

- Якщо поглянути на перше півріччя роботи парламенту, то побачимо успіхи в багатьох реформах. Найголовніша - децентралізація. Саме це рішення ляже в основу подальших змін в Україні. Реформи правоохоронних органів, національна поліція - значні кроки вперед. З приводу ефективності Верховної Ради можна стверджувати - парламент дійсно запрацював.

Водночас, окремі представники різних політичних сил через свою недосвідченість подають неякісні законопроекти; працюють на кількість або власний піар. Необхідно підвищити дисципліну, щоб депутати від коаліції не реєстрували законопроекти, які йдуть врозріз з коаліційною угодою. Для підвищення ефективності потрібно також, щоб усі засідання комітетів Ради транслювалися в прямому ефірі на офіційному сайті. Це європейська практика. Так можна буде оцінити роботу будь-якого нардепа, і вони будуть зацікавлені працювати краще.

Що стосується місцевих рад, то після виборів варто чекати підвищення ефективності їх роботи. Наразі закон про об'єднання територіальних громад передбачає вибори місцевих рад після об'єднання, тому можемо отримати перманентний виборчий процес у 2016 році. Думаю, що парламент виправить цю норму, й у 2017 році відбудуться другі повноцінні місцеві вибори в Україні. Це стимулюватиме роботу місцевих рад і голів. Адже вони захочуть, щоб їх переобрали на другий термін.

Божена Чекусь, Укрінформ.

 
     

Аналітика

  • Президентські вибори у Франції: Макрон і Ле Пен виходять у другий тур. Чого очікувати Європі та Україні?

    За підсумками першого туру виборів у Франції, що відбулися 23 квітня, у другий тур виходять два кандидати: центрист Еммануель Макрон та представниця ультраправих Марін Ле Пен. Цей факт підтвердив вірність попередніх опитувань, але все ж містить у собі певний привід для оптимізму – французькі виборці віддають перевагу поміркованим поглядам лідера партії «Вперед!», а не шовіністичним висловлюванням лідерки «Національного фронту». 

    25-04-2017 09:10
  • Підсумки президентських виборів у Сербії

    На президентських виборах очікувано переміг кандидат від Сербської прогресивної партії, дійсний прем’єр-міністр Сербії Александр Вучич. Другого тура не буде – Вучич взяв необхідні для однозначної перемоги 55% голосів. Його часто критикували як за проросійську, так і за проєвропейську позицію – в залежності від політичних поглядів критика. Але Вучич не є настільки простим, щоб називати його суто проросійським або суто проєвропейським. 

    10-04-2017 18:04

Звіти КВУ

  • Фінальний звіт КВУ за результатами місцевих виборів 2015 року

    25 жовтня 2015 р. в Україні відбулись чергові місцеві вибори за новим законом про місцеві вибори. Цей закон було прийнято на виконання коаліційної угоди парламентської Коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна», сформованої за результатами позачергових виборів 26 жовтня 2014 року.

    Виборчий процес відбувався в умовах Антитерористичної операції на Сході України, коли частина населених пунктів Луганської та Донецької областей знаходяться під контролем проросійських бойовиків... 

    01-04-2016 01:10
  • Звіт КВУ по спостереженню за днем виборів 26 жовтня 2015 року

    КВУ вважає, що день голосування на місцевих виборах, за виключенням виборів у кількох територіальних громадах, в цілому відповідав стандартам вільних та демократичних виборів. Зафіксовані порушення чинного законодавства в переважній більшості не мали суттєвого впливу на результат голосування. 

    05-11-2015 10:50
Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України