Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


Місцеві вибори для переселенців: погляд експертів

З наближенням місцевих виборів проблеми переселенців отримали ще один аспект – забезпечення виборчих прав переміщених осіб. УНІАН розбирався, чи зможуть внутрішні мігранти проголосувати у жовтні.

Незважаючи на те, що сьогодні в Україні зареєстровано близько 1,5 млн переселенців, їхня участь у місцевих виборах досі не врегульована на законодавчому рівні. На минулій сесії Верховної Ради народні депутати, на жаль, не приділили цій проблемі достатньо уваги, тому процес забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) був відкладений на осінь, коли, фактично, місцева виборча кампанія вже стартувала.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. Проектом закону №2501-а, підготованим депутатською групою «Партія «Відродження», пропонується забезпечити реалізацію права голосу внутрішньо переміщеним особам шляхом «тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси», тобто, за місцем фактичного проживання. «Є півтора мільйони громадян України, які не тікали в Росію, які не залишалися із сепаратистами в ДНР та ЛНР, які виїхали в Україну і підтвердили, що є українцями і так само хочуть приймати участь у виборах, в тому числі місцевих. Ми зареєстрували законопроект, який дає таким громадянам України реальне право на участь у місцевих виборах. І ми вимагаємо розглянути його цього четверга», - заявив співголова групи Віктор Бондар. 

Втім, за його словами, група готова підтримати і альтернативні законопроекти. Однин з них -  №2501а-1, розроблений за сприяння ГО «Опора», донецького осередку Комітету виборців України та Інституту соціально-економічних досліджень - передбачає зміну виборчої адреси ВПО по так званому «заявному принципу». Тобто, якщо виборець-переселенець вважає себе мешканцем нової територіальної громади, інтегрувався та готовий брати участь в обранні органів місцевого самоврядування за місцем проживання, він повинен не пізніше ніж за 15 днів до дня виборів звернутися із заявою до органу ведення Реєстру виборців та змінити свою виборчу адресу на підставі чинної довідки ВПО. За такого механізму, виборчі адреси тих громадян, які особисто не зверталися з відповідною заявою, зберігаються незмінними. В той же час, законопроектом встановлюються обмеження на повторну зміну виборчої адреси. Зауважимо, що саме цей документ підтримують самі внутрішні мігранти.

Третій законопроект №2501а-2, ініційований групою депутатів від Опозиційного блоку, передбачає автоматичну зміну виборчої адреси внутрішньо переміщеної особи. Законопроектом також пропонується зобов’язати територіальні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері міграції, до 15 вересня 2015 року (тобто, станом на вчора) перевірити достовірність наданих даних та фактичне проживання ВПО для того, щоб до 20 вересня 2015 року подати до органів ведення Державного реєстру виборців відповідні відомості для автоматичної зміни виборчої адреси.

Існує вірогідність, що ці три документи будуть розглянуті Верховною Радою завтра, 17 вересня. Втім, задовго до винесення законопроектів до сесійної зали, запропоновані зміни визвали багато суперечок серед політиків та експертів.

Громадяни України, але не члени конкретних громад?

Перш за все, виникає питання щодо того, чи можна вважати переселенців повноцінними членами тієї чи іншої територіальної громади, зважаючи, що далеко не всі внутрішні мігранти планують залишатися жити там, де мають надію зараз обирати місцеву владу. Тобто, запропоновані до розгляду Верховної Ради законопроекти суперечать самому принципу місцевих виборів. «Положення цих законопроектів суперечить самій ідеї, логіці місцевого самоврядування. Тому що місцеві вибори - це вибори, де територіальні громади обирають свою владу», - підкреслює голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель.

За його словами, коли мова йде про обрання органів місцевого самоврядування, то приналежність людини до територіальних громад - обов’язкова. Саме через це на місцевих виборах не голосують трудові мігранти, військовослужбовці та інші, хто, в силу тих чи інших обставин, фізично не можуть взяти участь у голосуванні. «Наприклад, військовослужбовці представляють свої територіальні громади, але у цей час вони стоять на блокпостах і на лінії розмежування. І, коли ми надаємо право голосу переселенцям, ми, фактично, надаємо їм привілейоване право і не надаємо це право іншим категоріям громадян», - підкреслив Олексій Кошель.

«На думку експертів Комітету виборців України, положення цих законопроектів суперечать нормам чинної Конституції, - розповів він. - Ми виступаємо за те, щоб надати право голосу переселенцям (і це обов'язок держави) під час загальнонаціональних виборів. Зараз на розгляд парламенту виносяться три недосконалих законопроекти, які не вирішують проблеми, а створюють дуже багато проблем».


Втім, існує і інша думка. Як нещодавно заявив представник України в Венеціанській комісії, перший заступник голови партії «Відродження» Володимир Пилипенко, право переселенців приймати участь у місцевих виборах передбачено законом «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осі
За словами ж народного депутата від Блоку Петра Порошенка, колишнього очільника КВУ Олександра Черненка, дійсно, багато внутрішньо переміщених осіб зареєстровані лише формально, а на території громади не мешкають, але більшість переселенців вже стали повноцінними членами тих територіальних громад, де зараз мешкають. «Так, на місцевих виборах голосують члени місцевих територіальних громад. Але, якщо ми говоримо про переселенців, то вони теж там живуть, платять податки, навіть, якщо вони там не прописані, вони є повноправними членами громади», - розповів він УНІАН.

На жаль, на практиці не існує механізму, який дозволив би відділити тих, хто вже є членами нових громад, і тих, хто такими не є. І жоден з законопроектів не пропонує, як це можна було би зробити.

Вибір не місцевих

У свою чергу, народний депутат, співавтор одного з документів Єгор Фірсов, упевнений, що більша частина переселенців наразі планує залишитися на нових місцях. І саме тому має право обирати для себе місцеву владу там, де зараз мешкає. «Переселенці є по всій Україні й, напевно, вони приїхали сюди не на тиждень і не на місяць. Хтось приїхав на рік, а хтось - на десятиріччя. Очевидно, що через існуючу ситуації люди не можу проголосувати у себе в Донецьку, наприклад. Але їм потрібно дати можливість проголосувати там, куди вони приїхали, і де збираються залишитися проживати», - розповів він УНІАН.

За його словами, переселенці, як і інші виборці, проживаючи на тій чи іншій території, слідкують за передвиборними перегонами і знають, за кого готові голосувати. «Проголосують вони за Опозиційний блок чи ні - не знаю. Але знаю, що ті, хто переїхав, вони, у своїй більшості, стоять на проукраїнських позиціях. Вони не виїхали до Росії, не виїхали до Криму, не залишилися на окупованих територіях, а переїхали на територію України й зробили свій вибір на користь України. Думаю, що більша частина з них буде голосувати за демократичні сили. Але, за кого б вони не проголосували, це їх вибір», - вважає Єгор Фірсов.

Втім, такий стан речей може вплинути на результати волевиявлення, які не відображатимуть думку тих виборців, які проживають на тій чи іншій території більший час, ніж внутрішні мігранти. Так, за словами заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери, в Україні існують райони, коли кількість внутрішньо переміщених осіб перевищує кількість виборців району. «Наприклад, у Макарівському районі Луганської області. Там загальна кількість виборців – 13 тисяч осіб, а кількість внутрішніх мігрантів-виборців – понад 20 тисяч. Виходить, що кількість переселенців значно більше кількості тих людей, які дійсно там проживають», - розповів він УНІАН.

У зв’язку з цим, в Україні може виникнути ситуація, коли, при невеликій різниці між кандидатами, вибір того, хто буде очільником громади або хто буде депутатом у певному окрузі у територіальній громаді, будуть вирішувати не представники територіальної громади, а внутрішньо переміщені особи. «Має пройти якийсь певний проміжок часу для того, щоб людина змогла освоїтися у громаді, дізнатися проблеми громади, могла порівняти роботу попередньої влади, змогла дізнатись про місцевих політиків для того, щоб оцінити їх спроможність або неспроможність виконати передвиборні обіцянки. Свідомим вибором це буде назвати дуже складно», - вважає Олексій Кошель.

Технічні проблеми і достовірність даних


Крім того, на думку очільника КВУ, у разі прийняття якогось з трьох проектів, «ми будемо мати серйозні технічні проблеми». «Потрібно знайти відповідь, як внести дані в держреєстр, яким чином змінити програмне забезпечення. В разі прийняття цих законопроектів, вони навряд чи будуть реалізовані, бо їх реалізація є надзвичайно складною», - розповів він.

З такою думкою погоджується і Андрій Магера: «Державний реєстр виборців побудований за певним алгоритмом, за певним механізмом і ,якщо змінювати його під час виборчого процесу, на мою думку, це може потягнути за собою помилки зі списком виборців». Тоді можуть виникати питання «чи не включена людина одразу до двох списків виборців - за місцем проживання і за місцем, куди особу намагаються включити до списку».

Можливі помилки у Державному реєстрі виборців експерти пов’язують і з недостовірністю даних у реєстрі переселенців. «На сьогодні, за даними військово-цивільних адміністрацій Донецької та Луганської областей, багато переселенців повернулися у свої домівки. На території України вони отримають виплати, а проживають на тій території, яка контролюється терористичними організаціями ДНР і ЛНР. Тобто, цифра 1,4 млн внутрішньо переміщених осіб, за даними військово-цивільних адміністрацій м'яко кажучи, є недостовірною», - зауважив Олексій Кошель.

Тому, за його словами, Верховній Раді сьогодні слід не займатись піар-кампаніями з виразним передвиборним забарвленням, а готувати комплексні зміни, щоб дати змогу внутрішньо переміщеним особам можливість голосувати. «Одним із розробників одного з законопроектів є Донецьке відділення КВУ, але наша юридична служба детально аналізувала цей документ на предмет реалістичності його виконання, і зараз офіційна позиція організації в тому, що ми виступаємо проти прийняття будь-якого законопроекту. Це не означає, що ми взагалі маємо відкинути ідею голосування переселенців», - розповів він.

Але для того, щоб реалізувати виборче право громадян, треба зробити декілька кроків. По-перше, потрібна перереєстрація ВПО для того, щоб держава нарешті, за рік після війни, мала чіткий перелік тих громадян, які є внутрішньо переміщеними особами.

По-друге, законодавчі зміни повинні надавати право голосу не тільки внутрішнім мігрантам, а і з наданням права голосу іншим категоріям громадян, тим самим військовослужбовцями.

По-третє, потрібно зупинити практику приймати зміни до виборчих законів під час проходження виборчої кампанії. Тобто, зараз мова може йти про надання права голосу переселенцям на місцевих виборах 2017 року, але відповідно до чітких критеріїв, одним з яких повинен стати час проживання на території тієї чи іншої територіальної громади.

На сьогодні, незважаючи на те, чи буде прийнятий будь-який з запропонованих Верховній Раді законопроектів, проголосувати на місцевих виборах зможуть ті внутрішні мігранти, які мають прописку на новому місці проживання. Крім того, що стосується місцевих виборів, усі переселенці, незалежно від того, чи вони зареєстрували своє нове місце проживання, чи ні, мають право балотуватись і стати депутатом чи мером.

Посилання::http://www.unian.ua/politics/1125525-mistsevi-vibori-dlya-pereselentsiv.html

 

 

 
     

Аналітика

  • Президентські вибори у Франції: Макрон і Ле Пен виходять у другий тур. Чого очікувати Європі та Україні?

    За підсумками першого туру виборів у Франції, що відбулися 23 квітня, у другий тур виходять два кандидати: центрист Еммануель Макрон та представниця ультраправих Марін Ле Пен. Цей факт підтвердив вірність попередніх опитувань, але все ж містить у собі певний привід для оптимізму – французькі виборці віддають перевагу поміркованим поглядам лідера партії «Вперед!», а не шовіністичним висловлюванням лідерки «Національного фронту». 

    25-04-2017 09:10
  • Підсумки президентських виборів у Сербії

    На президентських виборах очікувано переміг кандидат від Сербської прогресивної партії, дійсний прем’єр-міністр Сербії Александр Вучич. Другого тура не буде – Вучич взяв необхідні для однозначної перемоги 55% голосів. Його часто критикували як за проросійську, так і за проєвропейську позицію – в залежності від політичних поглядів критика. Але Вучич не є настільки простим, щоб називати його суто проросійським або суто проєвропейським. 

    10-04-2017 18:04

Звіти КВУ

  • Фінальний звіт КВУ за результатами місцевих виборів 2015 року

    25 жовтня 2015 р. в Україні відбулись чергові місцеві вибори за новим законом про місцеві вибори. Цей закон було прийнято на виконання коаліційної угоди парламентської Коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна», сформованої за результатами позачергових виборів 26 жовтня 2014 року.

    Виборчий процес відбувався в умовах Антитерористичної операції на Сході України, коли частина населених пунктів Луганської та Донецької областей знаходяться під контролем проросійських бойовиків... 

    01-04-2016 01:10
  • Звіт КВУ по спостереженню за днем виборів 26 жовтня 2015 року

    КВУ вважає, що день голосування на місцевих виборах, за виключенням виборів у кількох територіальних громадах, в цілому відповідав стандартам вільних та демократичних виборів. Зафіксовані порушення чинного законодавства в переважній більшості не мали суттєвого впливу на результат голосування. 

    05-11-2015 10:50
Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України