Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


ФІНАЛЬНИЙ ЗВІТ РОЗГЛЯД ВИБОРЧИХ СКАРГ В УКРАЇНІ ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Резюме

            - Існування ефективної системи розгляду виборчих спорів є доволі важливим для будь-якої виборчої системи. Не є винятком і Україна, адже на цих позачергових виборах народних депутатів в окремих одномандатних виборчих округах саме через процедуру оскарження змінювалися результати виборів, так як це було, наприклад у одномандатному виборчому окрузі № 16.

- 84% скарг, поданих до Центральної виборчої комісії (далі – ЦВК), були повернуті суб’єктам звернення зі скаргами через недоліки у скаргах. У окружних виборчих комісіях (далі – ОВК) ця частка становить 22% (вона може бути вищою, оскільки ряд ОВК не реєстрували скарги, якщо у них були недоліки), а в судах – 14%. Нижча кількість повернених заяв у судах пояснюється тим, що письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом. Крім того, на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви. У виборчих комісіях ніякої допомоги для скаржників при написанні скарги не передбачено.

- Велика кількість повернених скарг через недоліки виборчими комісіями (особливо ЦВК) – спричинена формальним підходом при розгляді скарги. Наприклад, при розгляді скарг на кандидата ЦВК часто повертає їх скаржникам через відсутність зазначення місця проживання суб’єкта оскарження (кандидата). При цьому таку інформацію доволі складно знайти, оскільки вона є конфіденційною. ЦВК володіє нею, оскільки інформацію про адресу місця проживання кандидати подають до ЦВК при своїй реєстрації, однак все одно повертає такі скарги скаржникам.    

- З тих скарг, які були розглянуті на засіданнях виборчих комісій – 23% були залишені без розгляду по суті ЦВК, оскільки скарга була подана до неналежного органу. У ОВК частка таких скарг становить аж 43%. В Україні, незважаючи на те, що існує доволі складна система розгляду виборчих спорів (наявна паралельна юрисдикція виборчих комісій та судів, які в свою чергу поділяються на різні інстанції), немає серйозної проблеми з плутаниною скаржника, куди подати скаргу чи адміністративний позов. Основна причина того, що така велика частка скарг подається в не належний орган, полягає у 2 юрисдикційних помилках, які містяться у законодавстві:

* скарги на рішення та дії ОВК та їх членів слід дозволити подавати до ЦВК (зараз рішення та дії ОВК та їх членів можна оскаржувати лише до суду);

* скарги на рішення, дії чи бездіяльність кандидатів слід дозволити подавати в ОВК (зараз вони подаються у ЦВК).

Саме велика кількість скарг на кандидатів, подана до ОВК, а також велика кількість скарг на ОВК та їх членів, подана до ЦВК спричинила таку велику частку відмов комісій від розгляду скарг на підставі того, що вони подані до неналежного органу. 

У судах, де таких помилок немає, частка позовів, поданих до неналежного органу, становить лише 6%.

- Рішення Центральної виборчої комісії та окружних адміністративних судів переважно відповідали нормам виборчого законодавства, а також при розгляді ними виборчих спорів дотримувалася процедура, встановлена законодавством. В той же час, траплялися випадки, коли рішення окружних адміністративних судів були не кваліфікованими. Окружним адміністративним судам після кожного виборчого процесу варто аналізувати розглянуті ними виборчі спори та помилки, допущені під час їх розгляду.  

            - Окружні виборчі комісії не дотримуються вимог законодавства при розгляді виборчих скарг. Це призводить до порушення принципів прозорості, змагальності процесу, делегітимізує сам процес розгляду скарг. Причиною цього є насамперед необізнаність членів окружних виборчих комісій із виборчим законодавством, а також звичайне ігнорування норм законодавства. Це серйозно підриває довіру до окружних виборчих комісій при вирішенні виборчих спорів, адже спір не може вирішувати орган, члени якого не знають законодавства про вибори, або свідомо його порушують.

            - Для вирішення проблеми роботи окружних виборчих комісій зі скаргами необхідна зміна підходу при їх формуванні. Так, варто б застосувати рекомендацію, передбачену Кодексом належної практики у виборчих справах для Центральної виборчої комісії, до ОВК і ввести до їх складу принаймні по одному судді. Така практика успішно застосовується в інших країнах, наприклад Румунії. Інший шлях полягає у більш ефективному навчанні членів ОВК, приділенню більшої уваги саме процесу розгляду скарг. Також потрібно припинити практику заміни членів виборчих комісій, коли склад комісії оновлюється дуже часто. Нові члени ОВК не встигають пройти навчання, тому їхнє знання виборчого законодавства, особливо, що стосується розгляду виборчих скарг, залишає бажати кращого.         

            - Прозорість при розгляді виборчих спорів у законодавстві встановлена, однак на практиці цей принцип практично не дотримується. Лише 5 із 123 постанов ОВК, прийнятих за результатами розгляду скарги – були оприлюднені на сайті ЦВК. Значна кількість рішень судів публікуються з великим запізненням у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У той же час абсолютно не прозорою є процедура розгляду скарг членами виборчих комісій на предмет відповідності скарги формальним вимогам.   

            - ВГО КВУ сподівається, що висновки цього звіту будуть враховані Верховною Радою України при проведенні виборчої реформи, внесенні змін до чинного законодавства, або прийнятті нового законодавства, а також Центральною виборчою комісією та адміністративними судами при їх подальшій діяльності.  

 

 
     

Аналітика

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України