Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


Демократичний вибір Франції: що далі?

Сьогодні Франція отримала нового президента П’ятої Республіки. Ним став Еммануель Макрон, отримавши 66% голосів виборців, тобто за кандидата-центриста, лідера руху «Вперед!» віддали свої голоси більше 20 мільйонів громадян Франції. Його політична опонентка, Марін Ле Пен, отримала майже 34%, при рекордних 11% недійсних бюлетенів та голосів «проти всіх» (чотири мільйони виборців).  Явка на ці вибори стала найнижчою з 1969 року при абсолютно полярних поглядах кандидатів та радикально різних передвиборчих програмах. Вибори-2017 невипадково порівнюються й з волевиявленням у Франції 2002 року, коли батько Марін Ле Пен, Жан-Марі Ле Пен, програв Жаку Шираку. Це також перші вибори, на яких прогнози соціологів були настільки точними та виправданими.

Ця перемога свідчить про тверезість поглядів більшості французів на стан речей як в країні, так і в Європі вцілому: ні російські гроші, ні хакерські атаки на сайт Еммануеля Макрона з викриттям його листування не змогли вплинути на результат волевиявлення. Росіяни вочевидь вичерпали усі наявні ресурси для впливу на політику країн центральної Європи, і кожний новий прояв втручання у політику інших країн вже не сприймається як спроба «відкрити очі» чи «показати правду» про того чи іншого політика, а просто як чергова спроба РФ дестабілізувати ситуацію.

Ле Пен отримала переконливу перемогу лише у Па-де-Кале та департаменті Ена, головних центрах підтримки французьких ультраправих. Ле Пен виступила з визнанням результатів виборів та пообіцяла своїм прихильникам «подальшу боротьбу». І загроза обіцяної Марін Ле Пен боротьби лишається: у червні цього року відбудуться парламентські вибори, де як в ультралівих, так і в ультраправих все ще лишаються непогані шанси. А сильна президентська влада у Франції можлива лише за умови формування більшості у парламенті пропрезидентськими силами. Якщо Макрону не вдасться сформувати лояльну собі більшість, його вплив на внутрішню політику не можна буде вважати визначальним для ситуації всередині країни, що, втім, надасть можливість президенту зосередитись на політиці зовнішній. У пріоритетах у лідера центристів – консолідація ЄС і його переформатування, але у тандемі Меркель-Макрон (яка вже привітала центриста з перемогою), новообраний президент Франції буде все ж на других ролях в силу своєї недосвідченості  у великій європейській політиці.  Тереза Мей також поспішила привітати президента та висловила бажання обговорити подальші кроки так званого Брексіту, що також свідчить на користь такого прогнозу. Прозвучали й офіційні привітання від Дональда Трампа та Дональда Туска.

Під час привітання, майже усі представники європейського союзу та інших основних країн-політичних гравців наголошували, що йдеться не лише про перемогу проєвропейського кандидата, але й про перемогу демократії у Франції. Тепер залишається уважно спостерігати за парламентськими виборами, бо загроза реваншу представників проросійськи налаштованих праворадикалів лишається цілком реальною та відчутною. 

 
     

Аналітика

  • Президентські вибори у Франції: Макрон і Ле Пен виходять у другий тур. Чого очікувати Європі та Україні?

    За підсумками першого туру виборів у Франції, що відбулися 23 квітня, у другий тур виходять два кандидати: центрист Еммануель Макрон та представниця ультраправих Марін Ле Пен. Цей факт підтвердив вірність попередніх опитувань, але все ж містить у собі певний привід для оптимізму – французькі виборці віддають перевагу поміркованим поглядам лідера партії «Вперед!», а не шовіністичним висловлюванням лідерки «Національного фронту». 

    25-04-2017 09:10
  • Підсумки президентських виборів у Сербії

    На президентських виборах очікувано переміг кандидат від Сербської прогресивної партії, дійсний прем’єр-міністр Сербії Александр Вучич. Другого тура не буде – Вучич взяв необхідні для однозначної перемоги 55% голосів. Його часто критикували як за проросійську, так і за проєвропейську позицію – в залежності від політичних поглядів критика. Але Вучич не є настільки простим, щоб називати його суто проросійським або суто проєвропейським. 

    10-04-2017 18:04

Звіти КВУ

  • Фінальний звіт КВУ за результатами місцевих виборів 2015 року

    25 жовтня 2015 р. в Україні відбулись чергові місцеві вибори за новим законом про місцеві вибори. Цей закон було прийнято на виконання коаліційної угоди парламентської Коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна», сформованої за результатами позачергових виборів 26 жовтня 2014 року.

    Виборчий процес відбувався в умовах Антитерористичної операції на Сході України, коли частина населених пунктів Луганської та Донецької областей знаходяться під контролем проросійських бойовиків... 

    01-04-2016 01:10
  • Звіт КВУ по спостереженню за днем виборів 26 жовтня 2015 року

    КВУ вважає, що день голосування на місцевих виборах, за виключенням виборів у кількох територіальних громадах, в цілому відповідав стандартам вільних та демократичних виборів. Зафіксовані порушення чинного законодавства в переважній більшості не мали суттєвого впливу на результат голосування. 

    05-11-2015 10:50
Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України