Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


Демократичний вибір Франції: що далі?

Сьогодні Франція отримала нового президента П’ятої Республіки. Ним став Еммануель Макрон, отримавши 66% голосів виборців, тобто за кандидата-центриста, лідера руху «Вперед!» віддали свої голоси більше 20 мільйонів громадян Франції. Його політична опонентка, Марін Ле Пен, отримала майже 34%, при рекордних 11% недійсних бюлетенів та голосів «проти всіх» (чотири мільйони виборців).  Явка на ці вибори стала найнижчою з 1969 року при абсолютно полярних поглядах кандидатів та радикально різних передвиборчих програмах. Вибори-2017 невипадково порівнюються й з волевиявленням у Франції 2002 року, коли батько Марін Ле Пен, Жан-Марі Ле Пен, програв Жаку Шираку. Це також перші вибори, на яких прогнози соціологів були настільки точними та виправданими.

Ця перемога свідчить про тверезість поглядів більшості французів на стан речей як в країні, так і в Європі вцілому: ні російські гроші, ні хакерські атаки на сайт Еммануеля Макрона з викриттям його листування не змогли вплинути на результат волевиявлення. Росіяни вочевидь вичерпали усі наявні ресурси для впливу на політику країн центральної Європи, і кожний новий прояв втручання у політику інших країн вже не сприймається як спроба «відкрити очі» чи «показати правду» про того чи іншого політика, а просто як чергова спроба РФ дестабілізувати ситуацію.

Ле Пен отримала переконливу перемогу лише у Па-де-Кале та департаменті Ена, головних центрах підтримки французьких ультраправих. Ле Пен виступила з визнанням результатів виборів та пообіцяла своїм прихильникам «подальшу боротьбу». І загроза обіцяної Марін Ле Пен боротьби лишається: у червні цього року відбудуться парламентські вибори, де як в ультралівих, так і в ультраправих все ще лишаються непогані шанси. А сильна президентська влада у Франції можлива лише за умови формування більшості у парламенті пропрезидентськими силами. Якщо Макрону не вдасться сформувати лояльну собі більшість, його вплив на внутрішню політику не можна буде вважати визначальним для ситуації всередині країни, що, втім, надасть можливість президенту зосередитись на політиці зовнішній. У пріоритетах у лідера центристів – консолідація ЄС і його переформатування, але у тандемі Меркель-Макрон (яка вже привітала центриста з перемогою), новообраний президент Франції буде все ж на других ролях в силу своєї недосвідченості  у великій європейській політиці.  Тереза Мей також поспішила привітати президента та висловила бажання обговорити подальші кроки так званого Брексіту, що також свідчить на користь такого прогнозу. Прозвучали й офіційні привітання від Дональда Трампа та Дональда Туска.

Під час привітання, майже усі представники європейського союзу та інших основних країн-політичних гравців наголошували, що йдеться не лише про перемогу проєвропейського кандидата, але й про перемогу демократії у Франції. Тепер залишається уважно спостерігати за парламентськими виборами, бо загроза реваншу представників проросійськи налаштованих праворадикалів лишається цілком реальною та відчутною. 

 
     

Аналітика

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України