Про проект  

ВИБОРИ в Україні і світі  


Чи виконує Київ вимоги ЄС? Частина 8: закон про вибори, фінансування партій

«Європейська правда» продовжує аналіз того, чи виконує Україна свої зобов’язання в рамках Контракту з розбудови держави.

Європейський союз виділив Україні 355 млн євро на безповоротній основі з однією умовою – проведення реформ.

Ці гроші повинні піти на підтримку реформ у системі державного управління (реформа державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, системи управління державними фінансами, системи надання адміністративних послуг, посилення боротьби з корупцією); покращення доступу до інформації, що становить інтерес для громадськості; завершення конституційної реформи та гармонізацію виборчого процесу. Але чи витрачені вони за своєю метою, ми стверджувати не можемо.

250 млн євро ми вже отримали – авансом.

Решта надійде у середині 2015 року, але лише за виконання низки зобов’язань.

Прогрес по кожному з них оцінюється за низкою індикаторів.

Зокрема, для виконання своїх зобов’язань український уряд мусить продемонструвати «відчутний прогрес у боротьбі з корупцією», підвищити «рівень доброчесності та відповідальності у державному секторі»,  досягти прозорості та конкурентоздатності у сфері державних закупівель. І це не все. Серед інших зобов’язань: забезпечення доступу громадян до інформаціїпідвищення прозорості управління держфінансами, проведення комплексної реформи державної служби, а також завершення конституційної реформи.

Восьме та останнє зобов’язання Контракту з розбудови держави стосується завершення гармонізації виборчого законодавства та фінансування політичних партій.

Цей розділ поділений на три пункти.

    натисніть на зображення для перегляду інфографіки

8.1. Врахування рекомендацій БДІПЛ

Насамперед необхідно пояснити, що ховається за абревіатурою БДІПЛ. Це бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, яке  забезпечує підтримку, допомогу і досвід, щоб держави і громадянське суспільство брали участь в цілях сприяння демократії, верховенства закону, прав людини, терпимості та недискримінації.

БДІПЛ спостерігає за виборами, ознайомлюється із законодавством і консультує уряди про те, як розвивати і підтримувати демократичні інститути. Також бюро проводить навчальні програми для державних і правоохоронних органів, неурядових організацій про те, як підтримувати, заохочувати і контролювати дотримання прав людини.

Рекомендації Бюро стосуються надання виборчих прав особам, які мають непогашену або незняту судимість, проживають на території України менше п'яти років.

Ці рекомендації ОБСЄ так і не були враховані українським урядом та парламентом.

Хоча 21 лютого минулого року до ст. 76 Конституції були внесені зміни, вказаних положень вони не стосувались.

Також у законодавстві України зберігається норма про заборону ведення передвиборної агітації іноземцями та особами без громадянства (ст. 74 закону «Про вибори народних депутатів України») .

Немає прогресу і щодо вирішення питання про подвійну юрисдикцію виборчих комісій і судів у розгляді скарг у чинному законодавстві. 

8.2. Прийняття Верховною радою України та набрання чинності відповідними законами, спрямованими на гармонізацію виборчого законодавства.

В остаточному звіті місії зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ від 19 грудня 2014 рокузазначено цілий ряд рекомендацій, у т.ч. першочергових, спрямованих на вдосконалення виборчого процесу.

Серед першочергових пропозицій - необхідність розглянути можливості для проведення комплексної виборчої реформи, яка б гармонізувала виборче законодавство, регулюючи всі види виборів та включаючи інші невраховані давні рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанської комісії.

Зокрема, у рамках реформування мають бути скасовані необґрунтовані обмеження прав кандидатів, а також обмеження свободи мандату. Обмеження щодо створення виборчих блоків може бути скасоване, щоб посилити змагальність у виборчому процесі та забезпечити ширше представлення в парламенті.

Виборча реформа має бути проведена завчасно до наступних виборів, а сам процес має бути прозорим і всеохоплюючим.

21 листопада 2014 року п’ять парламентських фракцій прийняли коаліційну угоду щодо подальшої роботи коаліції. У самому тексті угоди щодо реформи виборчого законодавства прописано, що протягом І кварталу 2015 року коаліція забезпечить підзвітність і дієвість парламенту, стабільність партійної системи та можливості для ротації політичних еліт.

Досягти цього планується завдяки відмові від змішаної виборчої системи та запровадженню пропорційної системи виборів до Верховної ради України. Також планується забезпечити відповідальність суб’єктів виборчого процесу за порушення на рівні законодавства.

Що ж до місцевих виборів, то у тексті коаліційної угоди прописано проведення їх протягом І півріччя 2015 року з урахуванням особливостей реформи децентралізації.

Станом на сьогодні реформа децентралізації тільки задекларована, а змін до законодавства щодо місцевих виборів не проведено.

Однак можемо зробити висновок, що вони відбудуться восени – як і зазначено в чинному законодавстві.

Фактично на законодавчому рівні внесено зміни лише до Кримінального кодексу України з метою посилення відповідальності за порушення виборчих прав – відповідний закон прийнято 14 жовтня 2014 року (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1703-18).

Ним посилено відповідальність за підкуп виборців, фальсифікацію виборчих документів, незаконне використання виборчого бюлетеня тощо, удосконалено редакцію статей Кримінального кодексу.

Інших законів, які б відповідали рекомендаціям ОБСЄ/БДІПЛ щодо вдосконалення виборчого процесу, у період після проведення президентських виборів прийнято не було.

8.3. Врахування рекомендацій GRECO щодо прозорості партійного фінансування

Звіт із 25 рекомендаціями Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO) було затверджено ще у 2007 році.

Станом на березень минулого року було визнано, що з 25 рекомендацій реалізовані задовільним чином лише 16.

При цьому до переліку не увійшли питання, пов’язані із забезпеченням прозорості партійного фінансування та імплементацією державного фінансування політичних партій.

Спробою вирішити це питання є законопроект № 4846  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості фінансування політичних партій в Україні та передвиборної агітації», внесений до Верховної ради ще 12 травня минулого року.

Основні положення законопроекту спрямовані на деталізацію положень законодавства з питань фінансової звітності політичних партій про використання коштів передвиборчих фондів під час виборчого процесу, забезпечення доступу громадськості до інформації про джерела фінансування передвиборної агітації та напрями витрачання відповідних коштів.

Серед іншого, запропоновано встановлення адміністративної відповідальності за порушення порядку подання звітності про надходження та використання коштів виборчих фондів та порядку фінансування передвиборної агітації.

Питання щодо державного фінансування політичних партій у ньому не розглядається.

Можна стверджувати, що прийняття цього законопроекту зустрічає шалений опір. Документ було включено до порядку денного лише з п’ятої спроби – 1 липня 2014 року. Інформація про його подальший розгляд на офіційному веб-сайті Верховної ради на даний час відсутня.

Разом з тим слід зазначити, що за даними досліджень українське суспільство готове до впровадження практики державного фінансування політичних партій за умови їхнього активного партійного життя та регулярного звітування перед громадськістю за отримання коштів.

БДІПЛ також рекомендує розглянути заходи з підвищення прозорості та підзвітності фінансування виборчих кампаній, а також посилити існуючі чи запровадити ефективні та співрозмірні санкції за невиконання вимог щодо оприлюднення інформації.

Що в результаті маємо?

Мусимо констатувати, що восьмий розділ Контракту з розбудови держави зовсім не виконаний. З цього питання наша країна нічого не зробила.

Як бачимо, незважаючи на суспільне визнання необхідності таких змін, добитися їхньої реалізації все ще дуже важко.

Для багатьох українських політичних сил прозора система фінансування може знищити їхні політичні амбіції та ускладнити виборчий процес.

Дослідження провели:
експерти та партнери Центру політичних студій та аналітики в рамках проекту «Створення та впровадження системи моніторингу за використанням публічних коштів 'Відкритий бюджет'» за підтримки Європейського союзу.

Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції ЄС.

Автори тексту:
Сергій Нікітенко, директор Агенції громадської журналістики «МІСТ»
Сергій Карелін, експерт відділу з бюджетної політики ГО «Центр політичних студій та аналітики»

Європейська правда

 
     

Аналітика

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України